Інтерв’ю з Євгеном Танковським (Частина 2)

Продовження бесіди з Євгеном Танковським –  майстром йоги, цілителем, біоенергетиком, співзасновником Київської йога-студії.

Початок читайте тут.

Інтерв'ю з Євгеном Танковським

- Чи можна знайти рівновагу між соціумом і практикою, чи краще усамітнитись?

- Можна, звичайно. Твоя практика і повинна бути соціумом. Твоє життя повинно зрівнятися з практикою. А щоб цьому навчитись, треба робити короткими проміжками ретрити. Ретрити вихідного дня, ретрити 3-х днів, тижня, півмісяця. Провести відпустку. Тобто ми призвичаюємося до цього стану сприйняття, а потім переносимо на повсякденне життя. Такий підхід має бути поступовим. Взяти та просто так все кинути і піти у трьох річний ретрит - таких диваків ще треба пошукати. І ті, хто йдуть, знову ж таки не факт, що вони нормально повертаються. Це повністю твоя відповідальність. Ніхто у тебе за спиною не стоїть і не контролює. Людина, яка не зрозуміла цього стану переживання пробудженої свідомості. При нестачі сенсорної інформації(тобто знаходиться в ретриті при повній сенсорній депривації), коли немає джерел звичних для розуму, людина бере і формує ці джерела. Тобто з’являються певні особистості. А ці особистості - це вже, вибачте, шизофренія. Тобто розум може знайти вихід у такому контексті. Не само звільнюватись, а зробити точки прив’язки (надумані особистості). Людина тікає з такого ретриту і це кращий варіант, ніж у ньому залишитись і довести себе до зриву даху. Тому тут повинно бути розуміння пробудженого стану свідомості, в якому ти практикуєшся, і само звільнюєш всі свої проблемні стани, які з’являються під час ретриту. Потрібне чітке розуміння цих тонких механізмів. І вчитель повинен бачити, чи було це усвідомлення у тебе. Чи не було, і тебе не варто допускати до ретриту.

А західних учнів з дозволу учителя в ретритах дуже мало. Можна на пальцях порахувати. Не люблять нас впускати. У нас сім’я, у нас робота, у нас зобов’язання. Вони кажуть: “Живіть. Працюйте. Практикуйте короткі ретрити і потім цей стан свідомості переносьте у повсякденне життя.” Життя повинно зрівнятися з практикою от саме таким чином.

- Чи не важко було повертатися в соціум? Чи не хотілося повернутися назад до ретриту?

- Ні. От уяви: ти сидів 9 років, зовсім нікого поряд. На наступний день ти потрапляєш на навчання Чок'ї Ньїма Рінпоче, де близько 1000 осіб. Можеш собі уявити різницю: один 9 років. Який виклик для органів чуттів. Багато люду. Всі підходять, хлопають, спілкуються. Одразу такий різкий перехід. Тілу було проблемно. Енергетиці - теж. Але сприйняття купається у цій відкритості. А свідомості - легко. Вона в цій відкритості. Для розуму не проблема. Я звик знаходитись в цій відкритості. Тому труднощів не було як таких. І повернутися в Київ - не проблемно. У відкритому сприйнятті все добре, все ок.

- Які ваші плани на майбутнє, залишатися у Києві?

- Рухатися далі. Знайшов собі гарне містечко для практики. Читали ж, яке місце йог повинен обирати: без воєн, з хорошим правителем, спокійне місце. Мені зрезонувала Португалія, дуже класно для тіла. Мені важко переносити українські зими. Тобто 2 останні зими я відчув, що гину, тяжко. Вже те, що я вийшов після ретриту в більш-менш нормальному стані - це вже подвиг. Багатьох вже після 3-х років виносять. Але я відчуваю, що мене наші зими доконають. Я знайшов місце, де моєму тілу добре. У Португалії клімат континентальний, при цьому немає такої спека як Південно-Східна Азія, яка теж мною важко переноситься, як Пітта доша. 

Там жарко і сухо, і є океан. Знову ж таки, хто має можливість - виїжджайте на такі відкриті простори. От у Португалії там таке місце, де нічого не потрібно робити. Вийшов на відкритий простір і над тобою синє безкрайнє небо, а перед тобою такий же синій безмежний океан. Такі місця підтримують практику і у кого є можливість, виходьте завжди практикувати на відкритий простір. Використовуйте його як опору. Практикуйте там, де є опора: океан, гори, море. Виходьте частіше на Дніпро, озеро, будь-які місця, де простір є опорою для вашої практики.

Інтерв'ю з Євгеном Танковським

- Три поради від Євгена Танковського для початківців.

  1. Починайте з чисток: шаткарми, йога-чистки. Для того щоб починати рухати тіло, практикувати асани, тим більше в такому жорсткому, динамічному режимі, ви не допоможете собі, а тільки зашкодите. Все токсичне, що є в вашому організмі підніметься і піде вам у голову. Тому перше, що потрібно зробити - змінити харчування. Вибудувати той тип харчування, який буде вам допомагати і буде вас підтримувати, і очисні процедури. Це перший момент: лікувальна дієта, шаткарма.
  2. Наступний момент - правильне навантаження для вашого тіла. Не йдіть за цими змаганнями “швидше, вище, сильніше”, нога за головою, замкнуті шпагати і подібні речі. Немає асан для просвітлення. Вся геометрія асан і робота з тілом повинна бути посильною. Не потрібно експлуатувати тіло в надмірному режимі. Не потрібно вичерпувати ресурси в тазостегнових суглобах, хребті і в усьому іншому. Тому що за цим “хочу” підуть проблеми, які потім важко вирішити. Краще на початкових етапах притримати коней, бо погіршити стан хребта, нашкодити собі, навіть за допомогою йоги, досить легко. А відновити - досить складно. Тому на початку робіть все легко і не забувайте, що найголовніше у практиці асан - витягування хребта. Все. Два основних принципи: не нашкодити і витягування хребта. Це основне, це безпечно. І тоді поступово будуть напрацьовуватись гнучкість, розкриватися суглоби, тіло буде опрацьовуватися належним чином. Не форсуйте, не поспішайте. Систематично ведіть тіло до світлого майбутнього.
  3. Підвищуйте роботу з енергетикою і не забувайте працювати зі свідомістю. Якщо спочатку підхопити ефект звикання до пробудженого стану свідомості, тоді ця тріада буде підтримувати одне одного. Про що й говорив Будда: серединний шлях. Ось цей трикутник: тіло, енергетика, свідомість,- вони так підтримують, так закручують ваш розвиток, що ви досить швидко вийдете високий ефективний рівень розвитку справжнього йога, справжньої міської йогині. Безпечно, без травм. Досягнете реалізації. Саме цього побажаю всім без виключення. Початківцям, продовжуючим. 

Легкості вам, не відволікайтеся від поточної миті.

Відчувайте її, переживайте її. Будьте з тим, що ви робите. І живіть врешті-решт.

Це і є йога!

 

Олександра Кардач

Фронтвумен ADHOyoga, Київ

 

Поділитися цією сторінкою:

Messenger
WhatsApp
Viber
Telegram